Главная » 2010 » Сентябрь » 11
Язик до Києва доведе.
Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия.
Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
Дурний і в Києві не купить розуму.
Дурень до Києва, дурень і з Києва.
На кого біда нападе, то до Києва йде, а як біда минеться,то він і з Броварів вернеться.
У Києві не женись , а в Ромнах коней не міняй.
Свій розум май і людей питай *** Хто людей питає, той і розум має. *** Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — три скажи та й сам за ним піди. ***
...
Читать дальше »
Хату руки держать.
Нова хатка - нова гадка. Без хазяїна й двір плаче. Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки - хата. Всякий двір хазяйським оком держиться. Хазяйське око товар живить. Свій глаз - алмаз, чужі руки - круки. В доброго хазяїна й соломинка не пропаде. У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть. Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає. Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду. Роби на дворі - буде й в коморі. Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
...
Читать дальше »
Бджола мала, а й та працює. Без діла жить — тільки небо коптить. Без діла слабіє сила. Без охоти нема роботи. Без роботи день роком стає. Без сокири не тесляр — без голки не кравець. Без труда нема плода. Будеш трудиться — будеш кормиться. Губами говори, а руками роби! Де руки й охота, там скора робота. Для нашого Федота не страшна робота. Діло майстра величає! Добре діло утіха, коли ділові не поміха. Добре роби — добре й буде! Добрий початок — половина діла. Добра пряха на скіпку напряде. Добре тому ковалеві,
...
Читать дальше »
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. Більше діла — менше слів. Будь господарем своєму слову. Мовивши слово, треба бути йому паном. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Від красних слів язик не відсохне. Від солодких слів кислиці не посолодшають. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. Від теплого слова і лід розмерзається. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. Впік мене тим словом, не треба й вогню. Гостре словечко коле сердечко. Де мало слів, там більше правди. Діла говорять голосніше, як слова. Де слова з ділом розходяться, там непоряд
...
Читать дальше »
Життя прожити — не поле перейти. Літа пливуть, як вода. Вік звікувати — не в гостях побувати.. Вік пройшов — як батогом ляснув. Він уже чужий вік живе. Година за годиною — та й так вік зійде. День довгий, а вік короткий. З віком розум приходить. Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли. Як же мені знать, котрий мені рік? Як родивсь, то без пам'яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило. В добрім житті кучері в'ються, в поганім — січуться. Виходиш з дому — кланяйся життю молодому. Де є життя, там є й надія. Де мир і совіт, там життя, як маків цвіт. Життя біжить — як музика дзвенить. Життя
...
Читать дальше »
Без їжі і віл не потягне. Аби душа сита та тіло не наго. Водою ситий не будеш. Гарбузом ситий не будеш. Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець —то й ситий чоловік. На ситім тулубі голова стоїть прямо. Повар від запаху ситий. По саме горло ситий. Риба не хліб, ситий не будеш. Сита кішка, коли сала не їсть. Сите порося і каші не їсть. Ситий, як бочка, а ще їсти просить. Ситий від крупи, п'яний від води. Хто сит, той гадає, що вже ніколи не зголодніє. І ріски в роті не було. Ні росинки, ні порошинки в роті не було. Бублик не хліб. Там публіка — сім душ на півбублика. Чудний бублик: кругом об'їси, а всередині нема нічого. Звабиш калачем, не відженеш і бичем. З'ївши калач, бери
...
Читать дальше »
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати. Борода не робить мудрим чоловіка. В умілого і долото рибу ловить! Вік живи — вік учись. Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає. Вченому світ, а невченому тьма. Гарно того вчити, хто хоче все знати. Голова без розуму, як ліхтарня без свічки. Голова не на те, щоб тільки кашкет носить! Грамоти вчиться — завжди пригодиться. Грамотний — видющий і на все тямущий. Дарма, що малий, а й старого навчить! Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться! Дивиться рідко, та густо бачить. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. За битого двох небитих дають, та й то не беруть. За одного вченого дають десять невчених. За одного грамотного сім неграмотних
...
Читать дальше »
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0